№ 12
22 червня 2022 року

Городяни

Городяни (92)

Середа, Бер. 10 2021

Громада нашого міста понесла тяжку втрату — на п’ятдесят дев’ятому році життя помер заслужений майстер спорту Радянського Союзу з легкої атлетики, член Національної збірної СРСР 1979-1985 років, чемпіон Європи з естафетного бігу 4х100м, чемпіон Світових змагань «Дружба», семиразовий чемпіон Радянського Союзу, видатний легкоатлет —


СОКОЛОВ Сергій Володимирович.


Яскрава особистість, професіонал, який віддав усього себе улюбленій справі життя — спорту.
За роки спортивної діяльності неодноразово ставав переможцем та призером чемпіонатів України, СРСР та Європи.
Більше десяти років Сергій Володимирович працював завідувачем сектору з фізичної культури та спорту Прилуцької міської ради.
Світла пам’ять про видатного спортсмена, людини високої моральності й духовності, назавжди залишиться в серцях вдячних прилучан.
Прилуцька міська рада висловлює глибоке, щире співчуття рідним і близьким покійного. 

Прилуцька міська рада

Середа, Груд. 23 2020

ТЯЖКА ВТРАТА

Громада нашого міста понесла тяжку втрату – на вісімдесят третьому році життя помер кавалер Почесної відзнаки Прилуцької міської ради «Честь і Слава», завідувач пологового відділення, знаний громадянин міста Прилуки –
БАРОН Василь Васильович

Яскрава особистість, професіонал, відданий улюбленій справі життя – медицині, – саме таким Василь Васильович увійшов майже в кожну прилуцьку родину, подарувавши багатьом радість материнства й батьківства.
Головне кредо його життя – принципова позиція, вірність справі, відповідальність за результати своєї роботи – стали орієнтирами в професійній діяльності для його колег.
Прилучани втратили досвідченого та висококваліфікованого фахівця, авторитетну, інтелігентну та чуйну людину, життєвий шлях якої є зразком гідності, добропорядності та мудрості.

Середа, Лист. 25 2020

Не буду шкодувати час
Всі спогади залишу там,
На діамантових світлинах,
Які всім внукам передам.

А Ви залишаєте фото на згадку? А в ретро-стилі? А з посмішкою?
Сьогодні Максим Дрожніков, прилучанин, фотохудожник зі стажем, розповість трошки про свій світ світлин. Тут не буде довгих розповідей про ретро «Смены» та «Зениты» і також про розкручені селфі з витягнутими губками. Лише автобіографічна розповідь людини, яка не народилася з палким бажанням жити з фотокамерою, а знайшла себе в цьому різнобарвному світі, як той, хто вміє побачити навколо гарне й перевести його у формат фотографії.
Ми всі хоч раз у житті фотографувалися. Різним способом, у різний час. Пам’ятаєте той свій перший фотознімок із коханою людиною? А отой невдалий кадр? Ой, як хочеться його виправити або й узагалі видалити. Але є люди, які вміють робити знімки завжди «комільфо», тобто одразу поцілити в яблучко. Одним словом – професіонали.
Маленька історія про людину, яка зробила себе сама. Максим не вважає себе суперпрофесіоналом, але сьогодні погодився на інтерв’ю, щоб трохи привідкрити для нас завісу свого нетаємничого, але все ж таки дивовижного світу мистецтва – створення фотообразів.

– Чому саме фотографія?
– Це Ваше запитання чи не найпопулярніше. Та тому, що зійшлося все в потрібний час у потрібному місці. Звичайно, коли я прийшов працювати в салон, то повинен був мати якісь навички фотографування. А це, можна сказати, було моє хобі. Особливо в подорожах.
– Тобто це не справа Вашої сім’ї, яка Вам передалася?
– Спеціально ні. Дідусь у мене займався трохи фотографією, але в ті часи багато хто, мріючи піймати чудовий кадр, проявляв плівку самостійно. Я ж тоді був ще маленький і не дуже в це вникав.
– Тож Ви навчалися фотографуванню чи це було просто захоплення?
– Десь років десять тому я зрозумів, що цим буду займатися, а на той час на ринку якраз ще не було таких масових професійних зйомок у залах, наприклад. І потрібні були нові спеціалісти з новим баченням, з новими методами й навиками проведення зйомки. І, звичайно, з надсучасними камерами та пристроями. А коли ти викладаєш приклади своїх робіт у соціальних мережах, інші бачать ці зразки і також бажають мати таку згадку на пам’ять. При цьому я не вважаю себе фотомитцем, але дуже люблю цю справу, живу нею, прагну досягти більшого, постійно навчаюсь і вдосконалююсь.
– Як можна назвати розвиток у цій галузі? Як виглядає прогрес?
– Зараз це все видно по якості зйомки та по обробці фото чи зміні ракурсів, фільтрів. З’явилися гарні фотоальбоми, наприклад, школярам на випускний. Постійно щось нове з’являється і, звичайно, це відображається й на нашій роботі. Неможливо передбачити наш розвиток і розвиток фото, бо це прямо залежить від моди, технологій і розвитку суспільства взагалі. Тому що з’являється нова техніка, конкуренція робить свою справу, а в цьому є свої плюси та мінуси. І треба завжди бачити напрямок, куди рухаєшся, і робити це обізнано.

Середа, Жовт. 07 2020

Дуже мало залишається ветеранів Другої світової війни, хто приніс у травневі дні 1945 року довгождану Перемогу.
4 жовтня нинішнього року на 96-му році життя померла шанована в нашому місті людина, учасник бойових дій, ветеран війни та праці, колишній головний інженер Прилуцького виробничого підприємства електромереж ЗАБУЛА Андрій Свиридович.
Народився Андрій Свиридович у грудні 1924 року в Борзнянському районі на Чернігівщині в багатодітній родині. З дитинства пізнав нелегку селянську працю.
У вересні 1943 року був мобілізований до Червоної Армії та зарахований до кулеметного училища одного із запасних полків Першого Українського фронту. Проявив себе хоробрим і сміливим воїном, не раз дивився смерті у вічі. В одному з боїв на Львівщині був поранений і після лікування направлений у мінометний полк, що базувався в Польщі на Сандомирському плацдармі. Даний полк брав участь у боях за міста Бранденбург, Потсдам і Берлін. День Перемоги зустрів у Празі.
У березні 1946 року у званні старшого сержанта був демобілізований. Батьківщина високо оцінила його бойовий шлях, нагородивши двома орденами Великої Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня, орденом Слави 3-го ступеня, медалями «За взяття Берліна», «За визволення Праги» та ін.

Середа, Вер. 23 2020

14 вересня наш місцевий скульптор Семен Тихонович Кантур відсвяткував свій 80-й день народження.
Кожне місто має свою родзинку, свою унікальну рису, яку запам’ятовують подорожуючі, з якою поєднують себе жителі. Семен Тихонович Кантур – людина відома та шанована в Прилуках. Чудові роботи Майстра є в Мінську, Павлограді, Чернігові, Ніжині, Мелітополі.
Саме Семен Кантур додав обличчю Прилук сучасних штрихів, тому що візитівкою міста є його робота – пам’ятник Володимиру Мономаху. А ще він є співавтором єдиного в Україні пам’ятника Тарасові Шевченку - художнику та автором барельєфів, бюстів, меморіальних дошок відомим особистостям: Сергію та Василю Масловим, Левкові Ревуцькому, Сергію Ждановичу, Анатолію Комісарчуку, Івану Тринчуку-Задорожньому, Миколі Куриленку, Георгію Гайдаю, Любові Забашті, Павлу Білецькому-Носенку та багатьом іншим.
Ім’я Семена Кантура асоціюється не тільки з монументальним мистецтвом Прилук. Він сам є частиною культури всього міста.
Саме тому й привітати його до святкової зали Прилуцької школи мистецтв прийшли чимало колег і друзів.

Середа, Лют. 12 2020

Кажуть, що талант завжди родом із дитинства. Кожна людина народжується із зернятком у руці. Тільки треба знайти поле, де це зерно найкраще проросте.
Діти приходять у наш світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики; хтось до науки; хтось пише вірші, а хтось малює.
Ось так ці зернятка потрапляють на наше поле, де з допомогою вправних керівників знаходять свою нивку. Саме так і зацвів ще один паросток у Прилуцькому Центрі творчості дітей та юнацтва.
У гуртку образотворчого мистецтва «Кольорові долоньки» під керівництвом Інни Кишиневської розвиває свій талант маленька дівчинка – Анна Тарасенко.

Страница 3 из 16

Фото зі статті

Уже другий тиждень у місті йде процес нанесення дорожньої...
16-17 червня представники Чернігівського регіонального центру...
Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд...
Настільні ігри можуть бути цікавими не лише для дітей віком 6-12...
15 червня в Міській центральній бібліотеці ім. Л. Забашти...
Цьогоріч плани багатьох щодо літнього відпочинку на березі...
Лише минулого тижня писали про встановлення у двох...
На сьогодні в нашому місті функціонує 47 захисних споруд, 25 із них...
Щороку літня пора в Прилуках характеризувалася активною фазою...

Хто на сайті

Зараз 3392 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама