№ 13
29 червня 2022 року

Окрема думка матері та громадянки

  • Середа, Лип. 23 2014
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт
Біженці зі сходу України Біженці зі сходу України

У газеті «Град Прилуки» від 16. 07. 2014 року прочитала статтю Анжеліки Гуревич «Україна чудес, або Світ не без добрих людей», де біженці-переселенці зі Сходу Владислав та Ольга (імена змінені) діляться з автором тим, що пережили в зоні АТО.

Вони вражені добротою людей. А чому б і ні? Побачили бандерівців, які, виявляється, мають високі моральні якості. І на противагу їм патріоти України Ольга та Владислав підтримували ополченський кримінал, сприймали їх за своїх. Їм було з ними затишно та спокійно. Ну подумаєш, когось ополченський кримінал пограбував, убив, закатував, зґвалтував, викрав. У когось знищили бізнес. Дрібниці. Не з ними це було.

Особливо вразило: «Доки не прибула українська армія, все було спокійно». Виходить, зло іде від тих, хто гине, рятуючи їх від загибелі та насилля, за що дякують патріоти українського Донбасу та змучені війною люди. А чи подумала ця сімейка про матерів, які заплатили життям своїх синів за їхні «помилки»?

Їм погано жилося. Вони хотіли відокремитися від Києва, де, до речі, при владі були «донецкие», яких вони тупо та постійно підтримували. А нам краще жилося? Ні. Ми мали ті ж проблеми: низькі заробітні плати й пенсії, бездіяльну корумповану місцеву владу. Чому ж тоді, коли вся Україна виходила на Майдан за краще життя, вони підтримували Януковича, влаштовували за гроші Антимайдан та заробляли їх на крові «бандерівців» (а ними є ми)? Чому просили допомоги в найбільшого ворога України – Путіна, кликали російських солдатів і вітали їх, рвали українські національні прапори і встановлювали російські? У нас російськими прапорами не розмахували. Не можу цього ні забути, ні пробачити в той час, коли кращі сини України розгрібають те, що створили вони і від чого втекли. Болем стискається серце за матерів України, які отримали «вантаж 200». Ось кому треба співчувати.

Чи на місці були голови таких як Владислав та Ольга? Вони не здатні були навіть усвідомити, що Донбас дотаційний, що ні одна країна світу не буде купувати їх високовартісне вугілля. Не можна назвати обманутими тих, хто зі своїми дітьми за гроші лягали на шляху просування українських танків до кордону, щоб вчасно його закрити від росіян.

Я співчуваю тим українцям Донбасу та Луганщини, хто не зрадив Україну, хто вимушений жити серед «обманутих», котрі вставлять тобі ніж у спину в зручний для них момент, хто в цей час бореться із сепаратистами у новостворених партизанських загонах, а не ховається за спинами «бандерівців». До речі, що тут робить Владислав? Чому не воює цей «диванний герой?» Їх, виявляється, не призивали, не давали повісток. Я підкажу адресу: військкомат на Київській.

Як громадянка, як мати я не змогла змовчати. Думаю, в мене є однодумці.

А надалі – вирок історії для непричетних. Терпіть жалюгідні зарплати, пенсії та соціальні допомоги, яких не дають вчасно, забудьте про покращення та відбудовуйте Донбас «обманутих». Бо, бачите, не почули Донбас. А нас коли будуть чути? І чи варто всім без розбору допомагати, якщо вони допомагали вбивати синів України…

Тамара Маскалець,

учитель історії та правознавства

ЗОШ І-ІІІ ст. №9

Прочитано 2476 разів
Оцінити матеріал
(1 голос)
Опубліковано в Глас народу
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

1 коментар

  • Посилання коментаря nata Середа, 23 Липень 2014 08:13 написав nata

    цілком згодна! такі ж думки виникали, коли читала «Україна чудес, або Світ не без добрих людей». так, війна - це страшно, мої співчуття донбасівцям... але ж путін недаремно вибрав саме цей регіон. саме ви, аморфні донбасівці, дали йому фору, ви так цього хотіли, але не знали, якою ціною!!?? так, інколи чуєш таку нісенітницю він жителів ТОГО сходу, що просто співчуваєш їх - вибачте - тупості! хоча знаю, що і у нас достатньо таких людей, яким аби тіки кричати та говорити, хто винуватий, і нічого не робити. знаю, що є і розумний Донбас, відважний, патріотичний. але ваше горе, аморфні донбасівці, також і на вашій совісті...

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

14 червня відбулося засідання конкурсної комісії з відбору...
Упродовж останніх днів одним із головних питань, яке активно...
17 вересня 2019 року набув чинності новий Порядок відключення...
Чи можливо в умовах воєнного стану здійснити оздоровлення та...
Уже другий тиждень у місті йде процес нанесення дорожньої...
16-17 червня представники Чернігівського регіонального центру...
Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд...
Настільні ігри можуть бути цікавими не лише для дітей віком 6-12...
15 червня в Міській центральній бібліотеці ім. Л. Забашти...

Хто на сайті

Зараз 3546 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама