Закони, які прийняли регіонами вкупі з комуністами, – це суцільна політична шизофренія, а в народі по-простому «шиза». Спочатку українці відповіли владі на її закони так: абсурдні закони – абсурдне їх і виконання. По всіх містах люди вдягнули на голови каструлі та горшки, на обличчя понатягували різноманітні маски – як шутовські, так і звірячо-свинячі, що фактично знівелювало «їхні» закони до рівня глуму й суцільного «іздьову». Каски-маски стали атрибутом Євромайдану, атрибутом супротиву «ошалілій владі». Окрім атрибутів одягу майданівців масово з’являються оголошення, попередження, заяви на зразок: «Я 5-й, не їдь за мною», «Ми їдемо до бані – дайте міліцейський супровід» і т. д. Багато хто з державних злодюжок зрадів закону про наклеп, за який можна отримати штраф або й термін позбавлення волі. Як сказав один депутат: «Менше будуть писати про нас всяку ...». Навряд чи – навпаки, після останніх подій писатимуть іще більше. Слід дати читачам деяке роз’яснення: всі закони, що були проголошені владою 16 січня, спрямовані проти народу і є антиконституційними. Закон на те він і закон, що стоїть ЗА Конституцією, верховенство юридичної сили – за Конституцією, а не за законами, а тим більше такими, які здуру були прийняті 16 січня у Верховній Раді. Тому такі закони можна оскаржити, їх потрібно саботувати, ігнорувати й не виконувати. Наша Конституція дає нам усі ті права, які намагається забрати влада шляхом прийняття злочинних законів.

Чому виникло велике протистояння на вулиці Грушевського, яке в ЗМІ висвітлюється як «сутичка на Грушевського»? Сутичка – це просто поштовхали один одного, обізвали лайливими словами тощо. А те, що відбулося на Грушевського – це не сутичка, це протистояння двох ворогів: народу та влади. А починалося Народне віче 19 січня організовано та мирно, проте вже з’явилися плакати мітингуючих із вимогами назвати єдиного кандидата в президенти й оголосити чіткий план дій опозиції. Проте в ході Віче не було зроблене ні перше, ні друге. Такий сценарій не задовольнив найбільш радикально налаштованих опозиціонерів із «Народної самооборони», які втомилися стояти два місяці на Майдані без суттєвих результатів. Багато заяв лідерів були навіть освистані народом. А тому після 14-00 на вулиці Грушевського почали збиратися загони молоді радикального руху «Правий сектор», які самоорганізувалися ще з початку Євромайдану, коли після побиття студентів зрозуміли, що мирними ходами та протестами з влади не виб’єш ні прав, ні свобод. Їхніх поглядів не сприймали лідери опозиції, можливо, не сприймають і сьогодні, проте результат їх радикальності – на лице: Янукович згодився піти на переговори за круглим столом, і не бутафорним, а дійсно реальним. Активістів «Правого сектора» називають провокаторами, проте в дійсності провокаторами є Президент, Партія регіонів і комуністи, які прийняли антилюдські закони. Про такий сценарій розвитку подій говорили й застерігали всі учасники Євромайдану, а також лідери опозиції, політики, аналітики і ще багато хто, питання було тільки одне: коли? Вийшло на велике релігійне свято, тепер цей день увійде в історію України як «Криваве Хрещення».

Коли водомети почали поливати патріотів холодною водою, вони зі сміхом кричали: «О, Водохреща!», що свідчить про силу духу й силу волі українців. Усім відомо, що на Грушевського влада застосувала проти народу газові гранати «Терен», які уламками ранили людей, шумові гранати, які глушили людей, гумові кулі, а особливо водомети, які законом заборонено застосовувати при температурі нижче +5 на вулиці. Слід нагадати прилучанам, що ці водомети були зроблені на Ладанському заводі ще десять років назад по замовленню ще уряду Кучми. По-моєму, їх було вісім штук, чотири з них ще їздили по Прилуках. Вони були розроблені спеціально проти протестувальників: попереду в цих машин замість грейдера металевий сітчастий клин – для витіснення людей. Ми бачили цей «витвір проти народу» ще в 2004 році під час першого Майдану.

Цей день засвідчив, що ситуація виходить з-під контролю, що точки повернення вже не буде, що бездіяльність опозиції, на думку протестуючих, привела до такого силового розвитку подій, що кров пролилась, і що ця кров молодих людей з обох боків – на совісті все тих же: Президента, ПР, комуністів. А ще цей день засвідчив, що на переговори з ними якщо й підеш, то все одно не отримаєш результатів. Янукович зробив вигляд, що не почув слова Кличка: «Ми вимагаємо відставки уряду й Президента», – то з ким говорити? А тому дуже ймовірно, що слухати тепер він буде виключно вулицю.

А що ж думають і що відчувають у ці дні місцеві «керманичі»? Коли Майдан стоїть за права та людську гідність для кожного з нас, вони на другому боці Києва зібралися відзначати день Чернігівського земляцтва – захід дуже «необхідний» у ці дні для області. На урочистостях були присутні всі керівники міст і адміністрацій, а також представники-регіональщики, хоча всі вони там або члени ПР, або її щирі прихильники: був і Кучма, був і Чечетов, і Хоменко – універсальний губернатор. Говорили про розуміння Президентом проблем народу, про досягнення України завдяки Януковичу і ще багато чого підлабузницького. Говорили про все і жодного слова про Євромайдан – його для «них» не існує, вони його бояться та ігнорують через той страх. Районна адміністрація була в скромному складі, ну а «наш» Беркут привіз весь свій «виводок» – до 20 чоловік, а чому б не погуляти за рахунок комбінату «Шкільний»? Нагулялись, напились та наїлись – і додому на службових машинах. А чому б не провідати прилучан та інших земляків на Майдані та не принести їм гостинців від «Шкільного»? Це я про те, яка моральна прірва між нами й між ними. Згадаємо їм про все, коли вони почнуть на виборах пнутись до крісел та видиратися на них що є сили. Ми не вони, ми не будемо стояти в стороні від подій, що збурили всю Україну, а чарки будемо піднімати за нашу спільну перемогу, а не за здоров’я Януковича, Хоменка, Чечетова та інших кримінальних авторитетів, бо ми є «народ, якого правди сила ніким звойована ще не була».

P.S. Після подій «Кривавого Хрещення» у нас з’явилися свої генерали - Карбишеві, якого фашисти в концтаборі на морозі обливали водою, поки він не перетворився на льодяну кригу. Таке враження, що на службу в Беркут беруть людей із найнижчим показником IQ, тобто розумові здібності яких «зашкалюють» нижче плінтуса, або людей із садистськими нахилами. Це ж треба було додуматись роздягнути людей, які працювали біля стадіону, облити їх водою на морозі, поранити й навіть без нижньої білизни викинути геть. То хто ж у нас в Україні все-таки є фашистами – патріоти чи моральні виродки?

З повагою, до всіх,
Ольга Костюк